Голокост - шрам на серці людства
27 січня в Україні і світі відзначили Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Цю дату обрано не випадково. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один з найбільших нацистських таборів смерті-Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики,що передбачала знищення народів і груп,які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5мільйона з них були з території сучасної України.
З метою вшанування світлої памʼяті безвинно убитих людей різних національностей, більшість з них були євреї, у Шосткинському вищому професійному училищі бувідбулась низка заходів, присвячених цій події.
- Для здобувачів освіти було проведено тематичні розповіді з переглядом презентації «Голокост-трагедія всесвіту», говорили про толерантне ставлення до людей інших національностей.
- На уроках історії проведено хвилини памʼяті на тему: «Голокост-шрам на серці людства».
На годинах спілкування «Памʼять во спасіння» класні керівники показали учням відеопрезентацію про історичні факти переслідування і знищення єврейського народу.
Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства - Голокост, але памʼять залишається в документальному і художньому слові.
Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, ми знову відчуваємо на собі всі жахіття війни. Рашистські окупанти принесли смерть і руйнування на нашу землю. Ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.
Бабин Яр. Символ Голокосту, 1 березня 2022 року,через вісім десятиліть після масових розстрілів ,скоєних нацистами в цьому урочищі-світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу - внаслідок російської ракетної атаки.
Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.
Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму. Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, які вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила тільки тому,що переховувалася від нацистів у міських підвалах.У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя,4 квітня 2022року ,коли вулиці й будинки міста перетворювали в пустку російська артилерія й авіація.
Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.
Ми, нове покоління, повинні берегти пам’ять про Голокост, формувати наш світогляд в умовах толерантності та належного ставлення до загальнолюдських цінностей, щоб більше ніколи у світі не повторилася ця жахлива трагедія в світовій історії. Тож пам’ятаймо минуле та шануймо пам’ять усіх жертв Геноциду!
Трагедія Голокосту як пам’ять поколінь, як урок для людства!
