Віртуальна зустріч з природою
Природа нам – як рідний дім,
Вона усім – як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.
Людина з давніх-давен цікавилася «біологією навколишнього середовища». Щоб вижити, вона мусила мати уявлення про рослинний і тваринний світ, що її оточував. Як зазначає видатний еколог Ю. Одум, – цивілізація виникла тоді, коли людина «навчилася» використовувати вогонь та інші засоби, які дали змогу їй змінити середовище свого існування (Кучерявий В. П.). Сьогодні ж, коли людина вивільнила колосальні сили природи і невпізнанно змінила це середовище, коли знання законів природи стає необхідним, екологічне виховання зайняло чільне місце у сучасному суспільному житті.
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей, що робить украй актуальною проблему зміни ставлення людства до природи. У Шосткинському ВПУ з даного питання проводиться систематична робота. У межах співпраці відбулася зустріч з представником Деснянсько-Старогутського національного парку - пані Іриною, яка здійнила віртуальну екскурсію заповідником.
Невеличка історична довідка:
Дивовижний куточок природи на самому сході Українського Полісся. Старогутські ліси з віковими деревами, болотами, луками зберегли багато рідкісних видів рослин. Навесні під час цвітіння первоцвітів ліси набувають особливої вишуканості. Річка Десна та її заплава зберегли донині свій природний стан.
Парк складається з 2 віддалених одна від одної частин: Придеснянської та Старогутської.
Рослинність Старогутських лісів має багато тайгових рис. Це по-справжньому густий віковий ліс на кордоні з росією (є південним продовженням Брянських лісів). Таких лісових масивів на Поліссі практично не залишилося.
Тут переважають соснові та широколистяні ліси. У соснових лісах крізь ажурні крони до землі надходить багато світла, завдяки чому тут достигають чорниця та інші соковиті ягоди, які стають поживою для багатьох мешканців лісу і ласощами для мандрівників. Старогутська частина слугує південною межею для багатьох видів північної фауни: бурого ведмедя, рисі, сичика-горобця та інших. У Старогутському лісовому масиві чисельна популяція глухаря, орябка, тетерука. До фотопасток потрапляють лось, рись, зубр, бурий ведмідь.
Зовсім інша природа Придеснянської частини парку. У заплаві Десни широкі луки з височенними травами, стариці, протоки; переліски з ясена, дуба та осики. Озера в старицях засіяні яскравими квітами латаття сніжно-білого та глечиків жовтих. У національному природному парку зростає 35 видів рідкісних рослин, та найбільше вражає розмаїття птахів. Навесні та восени тут зупиняються багатотисячні зграї гусей, качок, журавлів, лелек, лебедів. Незліченні і рибні багатства Десни. Загалом парк є домівкою для 97 видів рідкісних тварин.
На території парку трапляється багато червонокнижних видів рослин (22) і тварин (35). У 2009 році був створений Деснянський біосферний резерват, що входить до міжнародної спадщини ЮНЕСКО.
Деснянсько-Старогутський національний природний парк – це справді віддалений куточок, де природа збереглась у незайманому вигляді. Потрапити сюди – значить опинитися поза часом.
Парк прилягає до українсько-російського кордону, обстрілюється. Сьогодні росіяни пошкодили та знищили адміністративні будівлі парку. Парк частково заміновано. Ліси області заборонено відвідувати відповідно до розпорядження № 100-ОД керівника Сумської ОВА.
Здобувачі освіти разом з екскурсоводом поринули у світ природи: перегянули відео з фотопасток, побачили «живих» рисів, лосів, козуль, лисиць, почули неймовірні історії про життя звірів у заповіднику. Особливо щемно сприйняли інформацію про пошкодження парку рашистами.
Відбувся універсальний урок з біології, географії, історії, літератури. Швидко сплинула година спілкування, навіть не хотілося повертатися у буденне життя. На завершення учні отримали творче завдання - написати есе: «Екологія і людство» .
Така співпраця дозволяє надавати більш повне та гармонічне екологічне виховання здобувачів освіти. Сподіваємося, що це була не остання зустріч з природою.
