ПАМ'ЯТАЄМО: ТРАГЕДІЯ НЕЗНИЩЕНОГО НАРОДУ
Найстрашніше, мій хлопчику, бути безрідним, коли у тебе забирають історичну пам'ять, коли позбавляють самосвідомості. Яке щастя може бути у людини, в якої забрали Батьківщину? Людина без Батьківщини завжди самотня, де б вона не була, навіть у раю...
18 травня в Україні та світі вшановують пам'ять жертв депортації кримських татар, яка призвела до масових людських жертв, завдавши непоправної шкоди кримськотатарському народу, трагічним чином вплинувши на його історичний шлях.
Цього дня, 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВД з метою звільнення Кримського півострова від корінного населення. Формальною підставою стали обвинувачення кримських татар у дезертирстві та колабораціонізмі, що геть не відповідало дійсності. Спецоперація розпочалася о 3-тій годині ночі. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до пів години, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на "спецпоселення" на схід-в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі. Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено близько 190 тисяч кримських татар.
Здобувачі освіти Шосткинського вищого професійного училища долучилися до вшанування пам'яті жертв геноциду:
- Відвідали бібліотеку, де ознайомились зі спогадами очевидців подій того часу зі сторінок газет;
- Переглянули документальний та художній фільми про депортацію кримських татар;
- За «круглим столом» обговорили історію геноциду цього народу.
Згадуючи трагічні події 1944 року, низько схиляємо голови перед усіма загиблими та насильно переселеними народами Криму. На жаль, новим викликом для кримських татар стала анексія Криму росією в березні 2014 року. Зараз кримські татари пліч-о-пліч з українцями борються проти російської агресії за свою свободу та свій дім...
