Твій код. Великодні традиції українців
Великодні свята ще тривають. Протягом цього часу учні групи 04-23 досліджували традиції українського народу по святкуванню Великодня.
Так, 1 травня, в майстерні кондитерів під керівництвом майстра виробничого навчання Ольги ТЕСЛЕНКО, учні випікали та прикрашали великодні паски за класичним рецептом.
3 травня, учні переглянули відео майстер класів з розпису писанок та крашанок від українських знавців та майстрів цієї справи.
4 та 5 травня учням групи 04-23 та працівникам Шосткинського вищого професійного училища було запропоновано розмістити світлини свого великоднього столу, пасок, крашанок та писанок на онлайн дошці в сервісі Padlet.
9 травня було проведено виховну годину на тему «Твій код. Великодні традиції українців». Учні дізнались про великодні традиції в Україні, святкування та основні заборони під час Великодня.
Сподіваємося, що наступне святкування Великодня кожен українець проведе в родинному колі, а Україна здобуде довгоочікувану перемогу.
За духовну підготовку до Великодня українці беруться ще за 40 днів до свята. Саме тоді починається Великий піст - час відмови від м'ясної, молочної їжі, яєць, а також час духовного загартування. У такий спосіб віряни очищають не лише тіло, а й душу. У християнстві піст ознаменований сорокаденними стражданнями Христа в пустелі.
Найсуворішого посту дотримуються в останній, сьомий, тиждень, тобто напередодні Великодня. Тоді ж починають готувати до свята й оселю та страви. Особливо важливими вважаються останні три дні перед воскресінням Христа.
Чистий четвер
Значення цього дня та обряди напряму відображені в його назві. Так, у чистий четвер ще до сходу сонця селяни прибирали у хатах, стайнях, коморах та на подвір'ї. А в саду і на городі господар згрібав у купу листя, бадилля бур'янів й підпалював, щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисті. Робилося це зі спеціальним закликанням:
"Потрібно було гарно вмитися й тоді взяти цю воду та вилити на перехресті, аби віддати всі хвороби туди. Тут ми бачимо накладання старих вірувань на християнські, адже на перехрестях живе нечисть, відьми. Говорили, що в цей час не можна ходити навпростець через перехрестя, бо наберешся чужих негараздів. Ще у чистий четвер стригли дітей, вважалось, якщо цього дня постригтися - голова не болітиме. А жінки, аби голови не боліли, мили волосся."
Наталія Ярмоленко професорка ЧНУ ім. Б. Хмельницького
Господині в Чистий четвер готували сіль для великоднього столу. Грудку солі загортали в ганчірку й клали у піч. Коли ганчірка обгорить, сіль збирали і зберігали до свята. Як сідали розговлятися, господар клав сіль на хлібину і все це ставив на покуті під образами. Далі цю сіль давали худобі при шлункових недугах.
За християнським же віруванням саме у Чистий четвер відбулась Таємна вечеря, а Іуда зрадив Ісуса Христа. А тому, аби пом'янути земні страждання Спасителя, увечері в церкві відбувається Страсна служба або ж "Страсті". Раніше, поки йшла служба, у будинках по селах намагались дотримуватись тиші та не сміятися. Вмовкають після Чистого четверга до великодньої служби й дзвони.
Віряни, повертаючись зі служби, намагалися донести додому "страсну" свічку у такий спосіб, щоб вона не погасла. Опісля її полум'ям удома "випалювали" хрест на сволоці. Вірили, що тоді нечисть хату минатиме. Крім того, страсну свічку запалювали перед образами, коли мешканці дому чогось боялися: грози, під час хвороби, тяжких пологів. Давали цю свічку в руки й тим, хто помирає.
Страсна п'ятниця
Цього дня у церквах виносять плащаницю, яку тричі обносять довкола храму. Замовкають у Страсну п'ятницю й дзвони, а про службу сповіщають биттям об дерев'яну дощечку, розміщену на дзвіниці.
До виносу плащаниці віряни нічого не їдять. А опісля вечеряють пісними стравами. Заборонена й праця, пов'язана із шиттям, прядінням чи рубанням, адже саме цього дня розіп'яли Ісуса Христа. Єдина дозволена для господинь робота - пекти паски та садити капусту.
Готували паски лише з білого пшеничного борошна, яке добре просіювали від висівок.
На Чернігівщині та Полтавщині робили сирну паску, в яку додавали багато яєць, цукор та родзинки. Її не випікали, а клали в форму, де затискали й вона вистоювалась до свята.
У деяких же селах пасок у п'ятницю не пекли. Пов'язували це з тим, що цей день - один із найбільш скорботних для християн. Водночас можна пояснити заборону на випікання пасок й дохристиянськими мотивами, адже П'ятниця вважалась жіночим божеством.
Після куштування вже свяченої паски її крихти не викидали. Їх могли закопувати разом із подрібненою шкаралупою крашанок на полях для родючості або ж давати курям, аби краще неслися.
Великодня субота
Цього дня українці починають фарбувати крашанки. Роблять це в суботу, бо яйця зроблені у п'ятницю нібито швидко псуються. Здебільшого для фарбування використовують червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Жовтий колір добували із торішньої трави чи яблуневої кори, для синього - варили проліски, а для золотистого - купували спеціальні порошки. Добували кольори й з ягід чорної бузини, лушпиння цибулі, кори з чорноклена, буряка, бузини.
Традиційно фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа. Найбільше робили червоних яєць, що символізують кров Спасителя.
Цікаво, що віра в яйце як символ життя була поширеною у багатьох народів світу ще до християнства та мала однаковий зміст. Крім цього, символізувало воно й сонце. А тому яйце фігурувало в обрядодіях, які приурочувались до відзначення нового сонячного року, що припадало на день весняного рівнодення. Тобто йдеться про період, коли нині ми святкуємо Великдень.
Писачок
Зображали на писанках такі ж орнаменти, як і на рушниках. Зауважимо, що геометричні візерунки є більш давніми, у порівнянні з рослинними чи тваринними. Колись вони мали атрибути поганських богів, а з прийняттям християнства набрали іншого змісту.
Ніч перед Великоднем
Ця ніч для українців мала сакральне значення та віщувала добру вість - воскресіння Христа. Не годилось під час неї спати, бо нечисть присниться. Говорять, що цієї ночі під церквою збирається всяка темна сила, аби під час першого співу "Христос Воскрес" вхопитися за ризу священника. Вірили, що під час церковної служби можна викрити й відьму. Для цього у різних регіонах слугували свої ознаки, за якими її вдасться впізнати. Так, відьма нібито могла залишитись у церкві, коли всі йшли на хресний хід, або ж хапалася за замок церковних дверей, коли всі виходять із храму.
Увечері ж українці йшли до церкви, де відстоювали вечірню службу. Опівночі починався хресний хід, після якого служба тривала. Після літургії, під ранок, священики починали освячувати кошики. Ідучи до церкви, дорослі брали із собою кілька крашанок, якими обмінювались із тими, з ким доведеться христосуватись.
Поздоровляти зі святами і христосуватися починали після Богослуження.
Великдень
Уранці після церковної служби родини розходились по домівках, де починали "христосуватися" та "розговлятися" освяченим. Подекуди спершу господар обходив хлів, де годував худобу, та господарство, а лише тоді заходив до хати, після чого родина починала "розговлятися".
Крім цього, приходячи з церкви, усі дівчата клали свячене червоне яєчко в миску з водою й умивалися, щоб бути "красною", тобто красивою. Могли випити дівчата й сире освячене яйце, аби голос був гарним.
Розпочиналась святкова трапеза з молитви. Стіл накривали рясно: ставили паски, крашанки, печене поросятко та різноманітні м'ясні страви, пиріжки, сир і сметану, настоянки чи горілку. Однак починали розговлятися завжди зі свяченого яєчка. Під час споживання освяченої їжі дивилися, аби крихти не впали на підлогу, щоб не топтатися по них.
На Великдень у церкві знову починають вдаряти у дзвони, сповіщаючи про воскресіння Христа. У народі говорили, що кожний селянин старався бодай кілька разів смикнути за мотузок і вдарити в дзвін, адже це приносило щастя.
Великий світлий тиждень (Світла Седмиця)
Після Великодня настає Великий світлий тиждень, коли нічого не можна було робити. І якщо в звичайний тиждень середа й п'ятниця вважалися пісними, то в тиждень після Великодня - можна було їсти м'ясо щодня.
Христос воскрес, не сам я знес,
А сам з собою душу покою.
Прийняв Христос великі муки,
Взяли Його під Божі руки,
Його мати стояла, такі слова звіщала:
"Ой, синочку мій ясний,
Перед тобою світ красний,
Як будеш ти воскресати
Будуть перед тобою янголи літати,
З святим Воскресінням поздоровляти".
