БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ: ЯК НАВЧИТИСЯ ВІДРІЗНЯТИ ФЕЙКИ ВІД ПРАВДИ
Учнівська молодь Шосткинського ВПУ долучилась до всесвітнього Дня безпечного Інтернету під гаслом «Разом до найкращого Інтернету».
В умовах військових дій серед дітей та дорослих все більше набуває актуальності оволодіння навичками безпечного користування Інтернетом, тому 7 лютого у Шосткинському ВПУ психологічною службою було проведено практичне заняття з учнями на тему «Безпечний Інтернет. Як навчитися відрізняти фейки від правди».
Під час виконання інтерактивних вправ з соціальним педагогом учні мали змогу закріпити знання про технології, які допомагають у спілкуванні і роблять його дуже простим, як використовувати ці технології, щоб не потрапити в пастку та не стати жертвою злочинів; навчилися узагальнювати та систематизувати уявлення про ризики, які існують при використанні інформаційно-комунікаційних технологій та разом вчилися ідентифікувати фейки та протистояти їхнім негативним впливам.
Фейки ширяться в інформаційному просторі сотнями щодня.
Навіть людина з достатньо розвиненим критичним мисленням може легко попастися на неправдиву інформацію, коли читає «по діагоналі», просто гортає стрічку в соціальних мережах, споживаючі інформацію фоном під час буденних справ.
Але запобігти поширенню фейкових новин в соцмережах, можна, якщо бути трохи уважніше, тож пропонуємо вашій увазі перелік простих правил.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАМ НАДІСЛАЛИ ФЕЙКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Як відрізнити фейк:
- Перевірте чи це офіційне джерело або медіа, яке заслуговує на довіру.
Якщо – ні. Отже, це фейк. - Чи є маніпуляційні фрази: "достовірна інформація", "мені сказали військові", "ви мене знаєте, я брехати не буду" тощо. Якщо є – також ігноруйте (або блокуйте) фейк та його джерело.
- Є технологічна інформація, але її розповідає не фахівець? Є нагнітання, залякування тощо? Якщо так, то ви знаєте що робити (ігноруйте (або блокуйте) фейк).
Якщо вам надійшло підозріле повідомлення, треба відкрити офіційні джерела або увімкнути ТБ та перевірити інформацію. Якщо вона не підтверджується, то це –фейк. Про всі реальні та підтвердженні загрози (зокрема технологічні) оперативно повідомляють офіційні джерела.
В Інституті масової інформації виокремили ще кілька важливих рис російських фейків:
- замість інформування – нагнітання паніки, істеричний тон;
- повідомлення публікують завчасно, а не в режимі реального часу;
- головним посилом є паніка, а основою повідомлень – думки та оціночні судження. Тому аналізуйте повідомлення: там більше фактів чи емоцій?
Як перевірити перед поширенням:
- Все геніальне – просто: загугліть! Перегляньте, які ще медіа в Україні чи світі оприлюднили цю інформацію.
- Остерігайтеся клонів відомих видань – їхні адреси можуть відрізнятися на кілька літер чи символів.
- Зверніться до першоджерела. Для цього у адресному рядку браузера введіть https://archive.org/web/. Тут зберігаються усі версії публікацій, тож варто переглянути чи завжди новина виглядала так само.
- Фактчекінг (перевірка фактів) іноземних джерел. Якщо сталось щось надзвичайне, наші іноземні колеги вже теж опублікували б цю інформацію.
- Перевірте фото в Google images та зверніться до Google street view, щоб перевірити чи збігається вказана місцевість з фото.
- Якщо фото або відео видаються вам дуже сумнівними, то варто перевірити дату їхнього створення.
Фото завантажте на комп'ютер та прогляньте властивості файлу.
Відео на YouToube можна перевірити за допомогою Verify та YouToube Data Viewer.
Користуйтеся нашими підказками, критично мисліть та споживайте правильний контент. Допомагайте суспільству боротися з фейками – не розповсюджуйте їх! Не забувайте про Інтернет-детокс – кілька годин, вільних від будь-якої інформації та спілкування онлайн. Це допоможе вам зберігати емоційну рівновагу та душевну гармонію.
