День, що триває роки
Сьогодні – день, який неможливо забути. 24 лютого 2022 року стало точкою відліку для нової історії України – історії болю, втрат, але водночас і неймовірної мудрості.
24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України».
За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму.
Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу. Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності.
Ця війна принесла загрозу миру і безпеці європейського континенту, призвела до порушення стабільності та рівноваги в глобальному вимірі.
Цей день змінив усіх нас. Кожен українець відчув, що таке війна, навіть, якщо ніколи не тримав у руках зброї.
Наші захисники стали стіною, що боронить нашу землю. А ми – ті, хто щодня підтримує, молиться, допомагає і вірить у Перемогу.
У Шосткинському ВПУ відбулися заходи, присвячені вшануванню стійкості, боротьби та єдності українського народу упродовж трьох років війни. Ми маємо не лише згадати трагічні події та героїчний спротив, а й продемонструвати силу духу, підтримку захисників і захисниць, а також надію на перемогу.
Та найбільший біль – це ті, хто вже не з нами. Наші Герої, які поклали свої життя заради України. Вони назавжди залишаться у нашій пам’яті. Їхні імена житимуть у наших серцях. Ми ніколи не забудемо. Ми не маємо права забути. І поки в наших серцях живе пам’ять – живе Україна.
Слава Україні!
